Аннотация
Руданський С. В.
БАЙКИ
ЛЕВ І ПРОЛЕВ (ЛЕВ І ЦИГАН)
Іде циган по діброві (Десь лихе носило), При нім пара вареників, Люлька та кресило. Чорний, темний, як та хмара, По лісі блукає: Іскривився, курить люльку… Аж Лев вибігає. Вибігає, став, питає: «Хто ти, чорний враже?» «Скажи перше, хто ти, враже?» – Циган йому каже. Стрепенув звір головою, «Я Лев», – промовляє. «Ти Лев собі, а я Пролев!» – Циган відвічає. «Ходім битись!» – Лев говорить. «Та ходімо, враже! Тілько я ще не обідав», – Циган йому каже. – Як даси чого поїсти, Трохи підкріпитись, Тоді піду із тобою В чисте поле битись!» «Та нічого, – Лев говорить, – З тобою робити! Мушу тобі на закуску Хоч телицю вбити!..» І кинувся межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає. Оббілував, як годиться, Сів коло телиці; А цигану дає шкуру І шле до криниці: «Біжи, – каже, – до криниці, Та не забавляйся: Як набереш води повну, Бігцем повертайся!» Пішов циган, не вертає, Сиди...
Отзывы