Страница 7 из 30

Создание эффективной системы связей с общественностью в местных органах государственной власти и местного самоуправления

Чебаненко Сергей

Реалії і динаміка соціополітичного розвитку України кінця 90-х років свідчать про існування “негромадянського суспільства”. В пострадянській Україні, яка потрапила в смугу тривалої економічної кризи і перетворилась на одну з найбідніших країн Європи, сьогодні майже не існує “середнього класу” — соціальної бази громадянського суспільства. Замість нього сформований соціум “середнього українця” як основи суспільства “негромадянського”.

Відсутність в Україні адекватної з точки зору політичної теорії соціальної бази демократії ускладнює політичну демократизацію, перехід до ринкової економіки. З розпадом СРСР, поглибленням економічної кризи і початком реформ “колишній середній клас” (в основі якого була не власність, а інституціональна позиція в державній системі) маргіналізувався при поляризації суспільства. “Новий середній клас” так і не з'явився. Проблема формування соціальної бази демократизації, “нового середнього класу”, заснованого не на відносинах з державою, а на відносинах приватної власності, залишається невирішеною і в сучасній Україні.

З наведених вище фактів очевидно, що реальна побудова громадянського суспільства і його структур почалася в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття. Процес, який почався у нашій державі п`ятнадцять років тому ще далекий від завершення, громадянське суспільство в Україні робить тільки свої перші кроки.

1.4. Зв'язки з громадськістю в органах державної влади та органах місцевого самоврядування

Викладені вище міркування приводять до висновку, що громадянське суспільство є - з точки зору більшості шкіл сучасних суспільних наук - найвищою, ідеальною формою розвитку людської спільноти.

На сучасному етапі розвитку України у суспільстві можуть виникати тільки окремі елементи громадянського суспільства. Ці елементи знаходяться і одночасно є складовою частиною спільноти людей, яку ми назвемо громадськістю.

Громадськість – це велика група або групи чи широкі верстви людей, об`єднанні за різними ознаками: територією, матеріальним становищем, місцем проживання, інтересами, тощо. Подібне визначення цього поняття дається також у праці [32].

За територіальними ознаками громадськість може бути світовою, громадськістю держави, громадськістю певного регіону або міста.

Саме з громадськості і виростає поступово з удосконаленням суспільних відносин громадянське суспільство. Поняття “громадськість” виникає на достатньо розвинутих з соціальної точки зору етапах розвитку суспільства, коли люди, які складають це суспільство, починають оцінювати себе як єдину людську спільноту хоча б за якоюсь ознакою.

Теоретичне визначення поняття PR (public relations) як зв'язків органів державної влади і місцевого самоврядування з громадськістю є питанням досить складним.

По-перше, в світовій науці існує багато підходів та тлумачень самого поняття зв'язків з громадськістю (їх, наприклад, деталізовано у праці [38]). Ця різноманітність підходів базується на великій кількості наукових шкіл, які займаються вивченням самої системи зв'язків з громадськістю. Наприклад, один з найвідоміших у світі фахівців з РR Сем Блек визначав зв'язки з громадськістю як мистецтво і науку досягнення гармонії шляхом взаєморозуміння, що ґрунтується на правді й повній поінформованості [29]. Іншу думку висловив Р. Хірроу, котрий визначив РR як одну з функцій управління, що сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, прихильності й співпраці між організацією та її громадськістю. Головне, що з цих та інших визначень видно, що головною метою РR є досягнення довіри, згоди й поваги між учасниками комунікаційних процесів у системі взаємодії держави і громадянського суспільства (про це більш детально йдеться у праці [29].

По-друге, методи зв'язків з громадськістю досить часто розглядаються у суспільстві як тільки інформаційний вплив на громадськість для досягнення конкретної певної мети, майже ототожнюючи всю систему PR ледве не з рекламою товарної продукції, або – у кращому разі – реклами адміністративних послуг влади у системі відносин держави і громадянського суспільства.

Місцеве самоврядування - це особлива форма представницької влади територіальної громади. Саме місцеве самоврядування бере на себе весь тягар вирішення міських проблем у соціально-економічній, господарській і побутовій сферах і використання громадських об'єктів з метою задоволення спільних потреб жителів міста. Орган місцевого самоврядування є по своїй суті органом колективної відповідальності. Таке позиціювання органу місцевого самоврядування вимагає ділового партнерства та співробітництва між громадськістю та обраними до складу місцевої ради депутатами, між територіальною громадою і службовцями місцевого самоврядування.

На думку автора даного дослідження, система зв'язків з громадськістю є насамперед складовою частиною загальної теорії комунікацій. Тому її можна описати певними системними поняттями.

По-перше, системним поняттям зв'язків з громадськістю є програмний процес побудови всієї системи PR. Попередньою умовою форми контакту з громадськістю є аналітична робота, яка забезпечує змістом і робить цілеспрямованим наступний зв'язок із громадськістю. Етапами цієї підготовчої діяльності є: аналіз, дослідження і формування проблеми, підготовка програми дій, координація й виконання запланованої програми, моніторинг події, внесення можливих змін, контроль за результатом та підбиття підсумків.

Програмний характер зв'язків з громадськістю накладає на систему PR певні умови:

- кожний орган державного управління і місцевого самоврядування повинен розгортати свою сітку комунікацій згідно з власними можливостями;

- комунікації будуються відповідно до закономірностей масових інформаційних процесів;

- у системі державного управління зв'язки з громадськістю виступають як засіб опосередкованого управлінського впливу;